Тіосечовина. Тіосечовина для електролітичного блискучого золочення.
Тіосечовина — хімічна речовина, похідна сечовини, в якій атом кисню замінений на атом сірки. Тіосечовина (тіокарбамід) – це тверда біла речовина. Смак має гіркий. За умови стрімкого нагрівання, досягаючи температури 180-182 °C, плавиться, а нагріваючись поступово і неспішно, розкладається. В таких середовищах, як вода, метиловий спирт і піридин, розчиненню піддається посередньо, в 50% H2O розчині піридину розчиняється добре, в етоксиетані – погано. У бензолі та чотирихлористому вуглеці не розчинна. Молярна маса – 76,12 г/моль, густина – 1,405 г/см3 (при 20°C). Термовластивості: t плавлення – 176 °C, t розкладання – 200 °C. Формула: CH4N2S.
Цей продукт користується популярністю в різних галузях. У гірничодобувному напрямку, виконує роль флотаційного засобу для різних металів. Це також чудовий реагент, який приходить на допомогу в пошуках Bi, Re, Os і Ru. З його допомогою виготовляють синтетичні смоли і розщеплюють парафіни. Особлива значимість відзначається в функціонуванні золотовидобувних комбінатів, де за допомогою Тіосечовини здійснюють відновлення Au і Ag.
Крім того, він застосовується в хімічному лудінні мідних виробів і деталей зі сплавів на основі цього металу. За його участі, а також із додаванням нітрату свинцю і каустичного поташу, на PbS наносять напівпровідникову плівку при t 45-60 °C. Робочий розчин має разове використання.
Застосування тіосечовини для електролітичного блискучого золочення
Покриття золотом мають гарний зовнішній вигляд, високу хімічну стійкість у різних агресивних середовищах, не тьмяніють в атмосфері сірководню, відрізняються високою і постійною відбивною здатністю.
Склад електроліту: калій диціанауріт K[Au(CN)2]-75 г/л; тіосечовина (CH4N2S) - 200 г/л; калію йодид (КІ) - 60 г/л. pH=1. Температура 50 °С. Катодна щільність струму 4 А/дм2.
Сільське господарство
Це надцінне добриво неорганічної етимології і ефективний фунгіцид (засіб для боротьби з грибками рослин). Без нього не обходяться, якщо ґрунт сильно заражений нематодою картопляною (внесення в ґрунтовий шар здійснюють при перекопуванні). Якщо необхідно знезаразити посадковий матеріал, у тіосечовинному розчині, приготовленому в пропорції 5 г/л слід замочити картоплю на 28 годин. Спори грибків та бактерій будуть повністю видалені.
До слова, похідні цієї речовини можуть застосовуватися додатково як гербіциди, зооциди та інсектициди. Також водні розчини цього реактиву з концентрацією 500 міліграмів на кілограм здатні мінімізувати або гальмувати потемніння та мікробне псування плодів (діють більше на цвіль, менше на бактерії).
Тіосечовина у вигляді водного розчину використовується для замочування перед висівом свіжого насіння жовтої акації.
Обробка сприяє 100% проростання насіння за 8 днів.
Тіосечовина в реакціях нуклеофільного заміщення
S-Бензилізотіосечовини гідрохлорид
Реагенти:
- тіосечовина – 5,3 г
- бензилхлорид – 8,3 мл
- кислота соляна концентрована – 5 мл
Обладнання:
- колба круглодонна двогорла з/ш 100 мл
- дефлегматор
- термометр
- мішалка магнітна
- колба конічна б/ш 100 мл
- лійка
- колба Бунзена
- воронка Бюхнера або фільтр Шотта
Тіосечовина в реакціях алкілювання демонструє поведінку, типову для амбідентного нуклеофілу: алкілювання відбувається виключно за більш нуклеофільним атомом Сульфуру, а не за атомом Нітрогену.
У круглодонній колбі, оснащеній термометром і дефлегматором, готуємо суспензію з 5,3 г тіосечовини та 8,3 мл бензилхлориду в 20 мл води. Отриману суміш перемішуємо, підтримуючи температуру 65-70 °С, до розчинення тіосечовини (близько 45 хв).
Після цього додаємо 1 г активованого вугілля та продовжуємо перемішування ще 10-15 хв. Ще теплу суміш фільтруємо від вугілля за допомогою лійки у конічну колбу через щільний фільтрувальний папір, додаємо до прозорого розчину 5 мл концентрованої соляної кислоти та охолоджуємо на льодяній бані.
Утворені кристали відфільтровуємо і ретельно віджимаємо на фільтрі.
Отримуємо 12,0 г (85 %) продукту у вигляді безбарвних або злегка жовтуватих кристалів з температурою плавлення 174-175 °С.
Тіосечовина - засіб для очищення виробів зі срібла
Процес хімічного очищення поверхні благородних металів, до яких відноситься срібло, має переваги в порівнянні з іншими відомими способами механічної, ультразвукової обробки через свою економічність, універсальність, малі втрати металів і, в деяких випадках, через поліпшення властивостей поверхневих шарів оброблюваних виробів.
Срібло, як матеріал, має порівняно невисоку механічну твердість і схильність до різноманітних видів корозії, що істотно ускладнює процес його очищення іншими (нехімічними) способами. Присутність у сріблі забруднень у кількості всього лише п'яти тисячних змінює його колір із білого блискучого в сірий матовий. Срібло легко реагує в атмосфері повітря або у багатій на кисень воді, з розчинними у воді ціанідами, окиснюється озоном з утворенням дуже міцного чорного оксиду срібла; активно вступає в реакцію з сірковмісними сполуками, при цьому плівка сульфіду, що утворюється, не перешкоджає продовженню хімічної реакції.
Найпростішим способом очищення поверхні срібла є очищення суспензією, що готується з крейди та водного розчину аміаку. Або пропонується склад, що містить ЕДТА (трилон Б) і харчову соду, які розчиняються у воді до утворення кашоподібної маси. Однак, крейда і сода є абразивними речовинами, і після такої обробки стан поверхні може бути ушкодженим.
Для очищення потьмянілих виробів зі срібла і його сплавів також застосовують ціанідні розчини, а саме 10%-ний розчин ціаніду калію. На швидкість очищення позитивно впливає введення у робочий розчин окисників – хлору, йоду, пероксиду водню, кисню. Але застосування ціанідного способу обмежується надзвичайною токсичністю ціанідів, а також стічних вод, що утворюються в процесі очищення виробів.
Багато засобів для хімічного очищення срібла містять у своєму складі тіосечовину, яка в присутності кислот сприяє ефективному видаленню сульфідних плівок із поверхні виробів. Але дії однієї тіосечовини недостатньо для повного й ефективного очищення поверхні потьмянілих срібних виробів.
Для видалення сульфідної плівки з поверхні срібла рекомендовано розчин, що містить сульфатну кислоту, тіосечовину, сульфатну сіль п-метилалюмінофенолу (метол) та ізонікотинову кислоту при наступному співвідношенні компонентів, г/л: сульфатна кислота 20-25; тіосечовина 80-100; метол 2-5; ізонікотинова кислота 6-10.
Але на практиці такий розчин дуже повільно знімає плівку сульфіду срібла. При обробці в ньому срібних і особливо посріблених виробів відбувається хімічне руйнування основи.
Відомим є склад для очищення срібла, що містить ПАР, тіосечовину і хлоридну кислоту, мас. %: тіосечовина – 8 %; хлоридна кислота – 5 %; ПАР - 0,5 %.
Для запобігання повторного утворення сульфіду на поверхні срібла в процесі очищення через даний розчин слід продувати повітря. Присутність хлоридної кислоти при накопиченні іонів срібла веде до утворення нерозчинної сполуки - хлориду срібла, що робить розчин мутним, малоефективним і непридатним до експлуатації.
Відомим є склад для чищення та антикорозійної обробки виробів із сплавів кольорових і дорогоцінних металів, який містить ПАР у вигляді емульгаторів ОП-7 або ОП-10, ортофосфорну кислоту, тіосечовину і розчинники у вигляді етилового спирту і води при наступному співвідношенні компонентів, г/л: емульгатор ОП-7 або ОП-10 5-10; тіосечовина 65-80; ортофосфорна кислота 10-20; етиловий спирт 60-65; вода – решта.
Даний розчин має серйозний недолік з точки зору впливу на навколишнє середовище, тому що емульгатори ОП-7 і ОП-10 характеризуються незадовільним ступенем біологічного розкладання.
Універсальним засобом для чищення виробів із кольорових, дорогоцінних металів і сплавів є розчин, в якому замість сульфатної кислоти використовується лимонна кислота. При цьому водний розчин тіосечовини додатково містить спирт гідролізний і ПАР (рідке мило).
Співвідношення компонентів, мас. %:
- тіосечовина 3-10 %;
- лимонна кислота 1-5 %;
- спирт гідролізний 20-25 %;
- ПАР 1,0-2,5 %;
- вода – решта.
На жаль, термін придатності засобу є нетривалим. Також вміст рідкого мила робить цей розчин непридатним для подальшого вилучення з нього дорогоцінного металу.
У ювелірній практиці для чищення срібних виробів використовується водний розчин, що містить тіосечовину (80 г/л) і сульфатну кислоту (10 г/л): тіосечовина – 60 г/л; сульфатна кислота – 60 г/л; спирт етиловий – 3 г/л; миючий засіб ОП-10 – 5 г/л.
Присутність у складі значної кількості сульфатної кислоти робить його агресивним до металевої поверхні та абсолютно непридатним для обробки срібних виробів із дорогоцінними каменями, а емульгатор ОП-10 погано розкладається в стічній воді і завдає шкоди навколишньому середовищу.
Ми рекомендуємо для очищення срібних виробів використовувати засіб, що складається з наступних компонентів:
- тіосечовина - 8-12 г/л
- сульфамінова кислота - 25-30 г/л
- спирт етиловий - 20-25 г/л
- гліцерин - 5-10 г/л
- вода – решта.
Тіосечовина сприяє відновленню оксидних і сульфідних сполук срібла та ефективному видаленню їх з поверхні виробів за рахунок утворення комплексів. Етиловий спирт виконує функцію органічного розчинника і сприяє блиску очищеної поверхні. Гліцерин додається для зниження адгезії плівки продуктів розчинення до поверхні оброблюваних виробів. Сульфамінова кислота є емульгатором та підтримує кислий рівень рН розчину, що забезпечує його стабільність. Також вона виконує функцію консерванту.
Методика очищення
Спочатку вироби знежирюють рідким миючим засобом і ретельно промивають водою. Далі вироби поміщають у ємність з отриманим розчином до повного (або часткового) занурення і витримують у засобі протягом 1–2 хвилини. Час очищення виробів залежить від ступеню забруднення поверхні, але, як правило, не перевищує 5 хвилин. Кінець очищення оцінюють візуально по зникненню чорного або сірого нальоту. Потьмяніла поверхня здобуває свій первісний вигляд. Після очищення вироби промивають водою і витирають сухою м’якою тканиною. Очищена поверхня має світло-сріблястий вигляд і блиск, які зберігаються протягом тривалого часу.
Пропонований засіб швидко й ефективно очищує поверхню. Він є придатним для всіх сплавів срібла і посріблених поверхонь. Його можна застосовувати для виробів із дорогоцінними каменями. Але для виробів із декоративним чорнінням даний розчин не слід застосовувати, бо це може призводити до небажаного видалення черні.
- Тартразин. Водорозчинний харчовий барвник для створення яскравих лимонно-жовтих продуктівТартразин дуже популярний водорозчинний барвник у харчовій, косметичній та фармацевтичній галузях промисловості. Він надає продуктам стабільне яскраве жовте забарвлення, а також у поєднанні з іншими барвниками створює низку інших кольорів - від зеленого до коричневого. Найчастіше тартразин використовують у виробництві кондитерських виробів, алкогольних та безалкогольних напоїв, макаронів, молочних виробів, сирів, кетчупів, соусів, драже, морозива, джемів, пюре у концентрації 50-100 мг/кг.Тартразин. Водорозчинний харчовий барвник для створення яскравих лимонно-жовтих продуктів