Натрієва селітра - нітратне добриво для овочів

Натрієва селітра (NaNO3) – тверде нітратне добриво однобічної дії. Це добриво діє досить швидко тому, що нітрат-іони майже не утримуються ґрунтом. Стимулює ріст культур (поверхневе підживлення), коли потрібна швидка дія. Водорозчинний, гігроскопічний. Під час термолізу утворюється нітрит натрію та кисень. Є вибуховою речовиною, входить до складу динамітів (рідкий нітрогліцерин + селітра), кисневий баланс +47%.

Азот є обов’язковим компонентом всіх білкових речовин, які складають структурну основу протоплазми, входить до складу більшості ферментів, нуклеїнових кислот, хлорофілу, вітамінів, алкалоїдів та ін. Серед елементів живлення має найбільший вплив на формування врожайності коренеплодів. Це основний елемент росту і розвитку, що найбільше впливає на продукування біомаси. Основне джерело азоту для рослин – солі азотної кислоти та амонію. Поглинання його з ґрунту відбувається у вигляді аніонів NO3– та катіонів NH4+. Багато культур, зокрема цукровий буряк, краще використовують нітратні форми азоту. Найінтенсивніше рослини поглинають і засвоюють азот у період максимального наростання вегетативної маси і коренеплодів. Як нестача, так і надлишок азоту в ґрунті призводить до зниження продуктивності культури та погіршення якості врожаю. Серед асортименту типів і підтипів ґрунтів України немає жодного, що містив би достатню для рослин кількість мінеральних форм азоту. Тому для отримання запланованих врожаїв майже на всіх ґрунтах потрібно вносити азотні добрива.

 
Натрієва селітра ТМ "Клебріг" використовується:

• Як азотовмісне водорозчинне добриво для підживлення будь-яких рослин навесні і влітку. Особливо ефективна натрієва селітра для коренеплодів, які споживають не тільки азот, але і натрій. Застосовується для всіх видів грунтів, крім дуже засолених. Через лужну реакцію найкраще підходить для кислих грунтів.
• Як компонент мастила в прокатних станах під час виготовлення сталевих труб.
• Входить до складу рідин для кислотного травлення металів.
• У скловарінні використовується для освітлення скла, для прискорення процесу варіння скла; при виготовленні оптичного скла, кришталю.
• Є компонентом флюсів для пайки та зварювання; сольових холодоагентів; окислювача для ракетного палива. Застосовується для вороніння металів (створення на поверхні оксидної плівки, що захищає метал від корозії і додає поверхні красивий вигляд); для виробництва барвників; вибухових речовин.
• Натрій азотнокислий використовується в піротехніці для додання вогню жовтого кольору та підтримки горіння.

 
Натрієва селітра як добриво

• Натрієва селітра є особливо цінною для цукрового буряка, бо ця культура має велику потребу в натрії. Цей елемент позитивно впливає на транспортування вуглеводів із листя в коренеплоди, внаслідок чого підвищується не тільки врожайність, а й вміст цукру. Рекомендується вносити селітру в рядки.
• Окупність 1 кг азоту забезпечується приростом врожаю – 5,6 кг зерна
• Хімічний склад кожної рослини містить стабільне відношення протеїн/протеїн + сірка (зернові 25:1, бобові 15:1, хрестоцвіті 10:1);
• На полі, де планується вносити азотні добрива, вміст рухомих форм сірки має бути не нижчим за 10 мг/100 г ґрунту (наприклад, вміст сірки 6 мг/100 г ґрунту вважається дуже низьким);
• Якщо у ґрунті відмічатиметься надлишок мінеральних форм азоту по відношенню до рухомих форм сірки, то процеси синтезу органічних азотовмісних і сірковмісних сполук загальмуються, а в рослинах відбуватиметься нагромадження нітратів. У цьому випадку затримується синтез білків, нагромаджується азот у небілковій формі, зменшується вміст цукру і жирів, особливо в олійних культур. Тому без достатнього забезпечення рослин сіркою неможлива високоефективна дія азоту, що зумовлює зростання урожайності. Співвідношення азоту до сірки в ґрунті має становити 10:1–5:1 (на одну частину сірки має припадати 5–10 частин азоту).

Внесення добрива допускається на будь-якому етапі вегетації рослин:

• Основне живлення в квітні до посівних робіт;
• Додавання в рядки під час травневого посіву;
• Позакореневі і кореневі підгодівлі протягом літа.

Перед застосуванням добрива потрібно врахувати, що регулярне його внесення в дерново-підзолистий грунт нейтралізує pH-баланс, а в легких з низькою буферністю грунтах знижує кислотність.
До характеристик натрієвої селітри відносять дрібну дисперсність гранул, підвищену міграційну здатність і гігроскопічність. Для застосування на малих ділянках в приватних господарствах селітра зручна: її можна розкидати вручну по землі, навіть виключивши попередній полив.
 

Внесення натрієвої селітри

Для складання системи удобрення розраховують норми добрив згідно формули для всіх культур сівозміни на перший рік без врахування післядії. Для розрахунку норми добрив під культуру, де не заплановано внесення органічних добрив, вона буде мати вигляд:
Н=(В ×У-3Г ×Кг):Км
Якщо під культуру заплановано внести органічні добрива, то це потрібно врахувати при визначенні норми мінеральних добрив. Формула приймає вид:
Н = (В×У–3Г×Кг–Но×О×Ко):Км,
де В – витрати елементів живлення на формування врожаю, кг/т
У – запланована врожайність культури, т/га;
3 – коефіцієнт переведення вмісту елементів живлення в запас їх на 1га;
Г – вміст доступного елементу в ґрунті на полі де планують вирощувати дану культуру, мг/кг
Кг – коефіцієнт засвоєння елементів живлення з ґрунту
Но – норма органічних добрив, виділених на дане поле, т/га;
О – кількість елементів живлення, що містяться в органічних добривах, внесених на дане поле, кг/т;
Ко – коефіцієнт засвоєння елементів з органічних добрив
Км – коефіцієнт засвоєння елементів живлення з мінеральних добрив.

Важливо! При визначенні норм азоту для бобових культур винос азоту зменшують на 30%, оскільки 70% азоту бобові культури забезпечують за рахунок азотфіксації. Тобто, необхідно ввести коефіцієнт 0,3 у формулу для виносу «В×У×0,3».

Норми внесення натрієвої селітри наступні:

• під перекопування — 1-2 кг на сотку восени або 0,5 кг на аналогічну площу ранньою весною.
• восени в одну посадкову яму дерева — від 100 до 150 г, куща — 60 г.
• осіннє удобрення пристовбурного кола в саду — 15-30 г на 1 кв. м, але не більше 250 г під доросле дерево.
• ранньою весною під час перекопування ґрунту та в рядки під час посадки (посіву) під столовий, кормовий і цукровий буряк — 50 г на 1 кв. м; під овочеві культури — 40 г на 1 кв. м; під квіткові та декоративні культури — 35-40 г на 1 кв. м.
• для позакореневого підживлення розчиняють 100 г натрієвої селітри в 10 л води і вносять розчин на площу 10 кв. м.

Безпечність

     Згубний вплив нітратів на здоров'я людини проявляється у випадку перевищення допустимих добових норм їх споживання з їжею. Шкідливі для здоров’я є не самі нітрати, а продукти їх відновлення – нітрити, що утворюються як під дією високих температур (кип’ятіння), так і безпосередньо в організмі під впливом мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Вченими доведено, що нітрити викликають метгемоглобінемію, нітрозаміни – рак, вони руйнують нервову і серцево-судинну системи впливають на розвиток ембріонів.
     При вживанні високих доз нітратів з питною водою, чи продуктами харчування через 4-6 годин проявляються характерні симптоми нітратного отруєння: нудота, задуха, посиніння шкірних покривів і слизових оболонок, діарея. Це часто супроводжується загальною слабкістю, головокружінням, запамороченням, болями у потиличній частині, тахікардією тощо.
     Гранично допустима концентрація (далі ГДК) нітратів становить від 60,0 до 7000 мг/кг. Така велика різниця залежить від природних особливостей різних видів овочів і фруктів накопичувати в собі нітрати.Найбільший вміст нітратів (7000 мг/кг) допускається у руколі, вирощеній у закритому ґрунті (теплицях). Для сезонних листових овочів, вирощених в умовах відкритого ґрунту – салати, шпинат, кріп, щавель, петрушка, селера, салатна капуста, – ГДК нітратів становить 2000,0 мг/кг. Найменша кількість нітратів – 60 мг/кг – допускається у кавунах, грушах, яблуках та винограді столових сортів.
Для овочів, вирощених у теплицях, ГДК нітратів у 1, 5 – 2 рази вища, ніж для овочів, які вирощені навесні та влітку у відкритому ґрунті. Це пояснюється природно обумовленою здатністю рослин до накопичення нітратів при недостатньому освітленні в холодний період року.
    В профілактиці негативної дії нітратів на організм людини має величезне значення технологія обробки продуктів перед приготуванням страв. Чищення овочів (з урахуванням знань щодо особливостей накопичення нітратів в різних частинах плодів) знижує їх вміст на 25%. Вимочування очищених овочів у воді кімнатної температури протягом 1 години зменшує вміст нітратів на 30%. При варінні овочів у великій кількості води з наступним зливанням відвару кількість нітратів зменшується до 90%.
      Відповідно до гігієнічних рекомендацій безпечним є 5 мг нітратів на 1 кг маси дорослої людини. Для дитини допустима норма становить не більше 50 мг. Порівняно легко людина переносить денну дозу нітратів у 15–200 мг. 500 мг – це гранично допустима доза, а 600 мг – вже токсична доза для дорослої людини.Отже, людина вагою 70 кг без будь-яких наслідків для здоров’я може вживати щоденно 350 мг нітратів, з яких 100 мг надходить з питною водою та їжею тваринного походження, а близько 250 мг – з овочами та фруктами. Таку кількість нітратів можливо отримати, з’ївши, наприклад, 200-250 г сирого буряка з вмістом нітратів на рівні ГДК (1 400 мг/кг) або близько 4 кг кавунів чи фруктів з допустимим вмістом нітратів (60 мг/кг).

Контроль вмісту нітратів у воді та продуктах рослинного походження:
•    стандартний потенціометричний метод із застосуванням іон-селективного електроду
•    фотометричний метод (метод Гріса)
•    експрес-методи для якісного визначення нітратів