Один з головних компонентів при виготовленні мила – Стеаринова кислота

Стеаринова кислота - найпоширеніша в природі жирна кислота, продукт органічного походження. Тверда речовина –кульки зі слабким запахом. Її синтез відбувається всередині живих організмів, а всім відомі ліпіди складаються практично зі стеаринової кислоти. Стеарин, як окрема речовина, вперше була виділена зі свинячого жиру ще на початку ХІХ століття. У чистому вигляді - лусочки-кристали, нерозчинні у воді, з температурою плавлення 70 градусів. Стеарин та його кислоти знайшли дуже широке застосування у господарській діяльності та промисловості.

В даний час стеаринову кислоту одержують завдяки спеціальному лабораторному обладнанню декількома способами:

 - шляхом гідрування олеїнової кислоти;

- окисленням, сполуками марганцю насичених вуглеводнів.

Застосування Стеаринової кислоти ТМ "Клебріг"

Миловаріння

 Перша асоціація, що виникає зі слова «стеарин» — це мило. З точки зору виробників ця речовина є майже ідеальним засобом коригування рН-середовища. Шляхом з'єднання стеаринової кислоти та солей натрію виходить стеарат натрію - один із головних компонентів мила.

Стеаринову кислоту ми розтоплюємо разом із твердими маслами.

 Стеаринова кислота відповідає за твердість мила та стабільну піну. У поєднанні з гліцерином є гліцерид, який міститься переважно в тваринному салі (свинячий, баранячий і яловичий жир), трохи менше в пальмовому маслі, маслі манго, ши та какао. Результатом взаємодії лугу та стеаринової кислоти є сіль під назвою стеарат (натрію або калію відповідно). Стеарат перешкоджає зайвому спінюванню в харчовій промисловості, використовується як миючий засіб. У миловарінні іноді практикується додавання в мило безпосередньо стеаринової кислоти в дозуванні не більше 15% до загальної маси.

При введенні кислот в мило з нуля необхідно додатково додавати невелику кількість лугу для їх нейтралізації. Розрахунок додаткового лугу: на 1г стеаринової кислоти 0,21г NaOH або 0,19 г для КОН.

Гліцеринове мило з Стеариновою кислотою ТМ «Клебріг»

Потрібно: Гліцерин - 67,5г, Пальмова олія - ​​150г, Кокосове масло - 105г, Кетамін - 100г, Оливкова олія - ​​90г, Стеаринова кислота - 25г, Луг - 69,3г, Вода - 144,2г, Спирт - 157,5г, також вам знадобиться сироп - в 45г води розбавте 112,5г цукрової пудри

1. Відлийте 20г оливкової олії від загальної ваги, а інші олії розтопіть на водяній бані, 
далі при однаковій температурі влийте розведений попередньо луг і збийте блендером, довівши до сліду. Уважно розводьте луг, виконуючи усі заходи безпеки
2. Далі доводимо масу до стадії гелю, поставивши ємність на водяну баню, тримаємо близько 40 хвилин, періодично помішуючи
3. Зваріть сироп, повністю розчинивши цукор, розведіть стеарин в гліцерині
4. Після проходження гелю акуратно влийте ¾ всього обсягу спирту в каструлю з мильною масою і закрийте кришку на 5 хвилин
5. Влийте цукровий сироп, потім влийте гліцерин і залишок спирту, добре перемішайте
6. Через 10 хвилин додайте пережир - 20г оливкової олії. З'явиться піна, яку збризкують спиртом до повного видалення. Зніміть мило 
з вогню
7. Через 3 хвилини перевірте мило. Якщо з'явилася пінка - знову збризніть спиртом
8. Заливайте мило в форму, попередньо окропивши і форму, і поверхню мила

Виробництво свічок

На стеаринові свічки припадає невелика частина у свічковому виробництві, але вони мають список незаперечних переваг:

•     характеризуються зменшеною кількістю сажі;
•     краще зберігають форму за значних температур;
•     горять, не виділяючи запаху;
•     ідеальний варіант для людей, які схильні до алергій або страждають від астми.

Стеаринові свічки відомі з давніх-давен, проте сьогодні практично не виробляються. Натомість стеарин додають у популярний свічковий матеріал – парафін. Це сприяє сильному стиску при охолодженні свічки та її легкому витягу з форми. Крім того, стеарин дозволяє свічці не опливати і довше горіти. При виготовленні в домашніх умовах стеарин, як правило, додається до парафіну у співвідношенні 1:4.

Флюс-пасти для паяння

 Дуже зручні у роботі флюси-пасти. Вони не розтікаються по поверхні виробу та зручні у зберіганні. Основний компонент флюс-пасти - каніфоль або хлористий цинк (залежно від необхідної активності), а загусник - вазелін. Високоактивну флюс-пасту можна приготувати з наступних компонентів:

•     каніфоль - 100г;
•     олеїнова кислота - 45г;
•     стеаринова кислота - 30г;
•     пальмітинова кислота - 25г.

Каніфоль сплавляють із кислотами при температурі 100 градусів, але не вище. Для цього доцільно застосовувати водяну баню.

Переваги використання Стеаринової кислоти

 Виробники гуми, шин і покришок для різноманітного транспорту застосовують стеаринову кислоту для прискорення процесу вулканізації, як дисперсійне середовище для наповнювачів гумових сумішей, а також як пластифікатор. Якщо ж її на ранній стадії виготовлення ввести прямо в каучук, то поліпшується розподіл по масі компонентів, що додаються, а оброблюваність гумових сумішей поліпшується. При цьому знижується так нелюбима виготовлювачами гуми клейкість складу.

Через здатність «змащувати», пом'якшувати та диспергувати стеаринову кислоту, можна зустріти на обробці шкіри та текстилю (пом'якшувач), на поліруванні металу (мастило), як компонент паст, емульсій та стабілізаторів (поліпшення розподілу інгредієнтів, спрощення обробки суміші). Виробництво кабелю теж не обходиться без стеаринової кислоти, використовуючи її як пластифікатор і стабілізатор ПХВ-ізоляції.

Ще одна корисна властивість стеаринової кислоти – здатність загустити рідку суміш. Цим користуються при виготовленні миючих засобів та кремів, мастил та лаків, фарб та мазей. Виробники гіпсу або цементу знають, щоб уникнути появи непотрібних грудок у готовій продукції, треба додати трохи стеаринової кислоти.