Калію йодид

Калій йодид - білий кристалічний порошок без запаху. Розчинний у воді, спирті та гліцерині.

Ідентифікація:
Речовина дає характерні реакції на іони калію та йодиди.

Нефармакопейні реакції:
а) окиснення натрію нітритом; йод, що виділяється, забарвлює хлороформний шар у фіолетовий колір: 2KI + 2NaNO₂ + 2H₂SO₄ → I₂ + 2NO↑ + 2Na₂SO₄ + 2H₂O
б) реакція з феруму (III) хлоридом у присутності хлороформу: 2I^– + 2Fe³⁺ → I2 + 2Fe²⁺

Випробування на чистоту:

Йодати - при додаванні до водного розчину субстанції кислоти сульфатної та крохмалю не повинне з’являтися синє забарвлення: IO₃^- + 5I^– + 6H⁺ → 3I₂ + 3H₂O
Тіосульфати - після додавання крохмалю та розчину йоду має з’являтися синє забарвлення. У разі наявності домішки відбувається реакція: I₂ + 2Na₂S₂O₃ → 2NaI + Na₂S₄O₆
Ціаніди визначають за реакцією утворення берлінської блакиті:

2CN^– + Fe²⁺→ Fe(CN)₂

Fe(CN)₂ + 4NaCN → Na₄[Fe(CN)₆]

3Na₄[Fe(CN)₆] + 4FeCl₃ → Fe₄[Fe(CN)₆]₃ + 12NaCl

Нітрати. Після відновлення сумішшю цинку і заліза у лужному середовищі утворюється амоніак, який не повинен забарвлювати вологий червоний лакмусовий папір у синій колір.

Кількісне визначення:

• Йодатометрія, пряме титрування. Титрують розчином калію йодату в присутності кислоти хлористоводневої до переходу червоного забарвлення в жовте. Додають хлороформ і титрують до знебарвлення хлороформного шару, перерахунок ведуть на суху речовину; s = 2 (ДФУ): 2KI + KIO₃ + 6HCl → 3ICl + 3KCl + 3H₂O
• Аргентометрія за методом Фаянса, пряме титрування, індикатор – натрію еозинат; s = 1: KI + AgNO₃ → AgI↓ + NaNO₃. У момент еквівалентності осад забарвлюється в рожевий колір внаслідок адсорбції індикатора на поверхні осаду.
• Меркуриметрія без індикатора, пряме титрування: (s = 4). 4KI + Hg(NO₃)₂ → K₂[HgI₄] + 2KNO₃. У точці еквівалентності зайва крапля меркурію (II) нітрату реагує з калію тетрайодомеркуратом з утворенням червоного осаду меркурію (II) йодиду, що не зникає після перемішування: K₂[HgI₄] + Hg(NO₃)₂ → 2HgI₂↓ + 2KNO₃

Калій йодид у фармацевтиці

Фармакотерапевтична група.  Препарати йоду, що застосовуються при захворюваннях щитовидної залози. АТС Н 0ЗСА.

Фармакологічні властивості. При надходженні йодидів у клітини епітелію фолікула щитовидної залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається окислення йоду з утворенням елементарного йоду, який включаєтся в молекулу тирозину. При цьому одна частина радикалів тирозину в тиреоглобуліні йодується. Йодовані радикали тирозину конденсуються в тиротрони, основними з яких виявляються тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3). Утворений комплекс тироніну та тиреоглобуліну виділяється, як депонована форма гормону щитовидної залози, у колоїд фолікула та зберігається в такому стані протягом кількох днів або тижнів. При дефіциті йоду цей процес порушується. Калію йодид компенсує його дефіцит, сприяє відновленню порушеного синтезу тиреоїдних гормонів. Важливими властивостями калію йодиду виявляється його здатність попереджувати накопичення радіо активного йоду в щитовидній залозі та забезпечувати її захист від дії радіації.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Широко раз поділяється по всіх тканинах та рідинах організму. Виділяється переважно нирками.

Показання для застосування.  При гіпертиреозі, ендемічному зобі, для підготовки до операцій при виражених формах тиреотоксикозу; при запальних захворюваннях дихальних шляхів, бронхіальній астмі; при очних захворюваннях (катаракта, помутніння рогівки та скловидного тіла, крововиливи в оболонки очей), а також при грибкових ураженнях кон’юнктиви та рогівки. Профілактика та лікування ендемічного зобу; профілактика рецидиву зобу на період проведення комплексного лікування препаратами гормонів щитовидної залози.

Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, після їжі, запиваючи рідиною, по 50 - 200 мкг на день. Для профілактики зобу: новонарожденим   та   дітям – 50 - 100 мкг; підліткам та дорослим – 100-200 мкг; при вагітності та годуванні груддю – 150 - 200 мкг; для профілактики повторного росту зобу та після операції з приводу зобу – 100 - 200 мкг; для лікування зобу: новонарожденним, дітям та підліткам – 50 – 200 мкг на день.

При загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози призначають дорослим та дітям старше 2 років по 0,125 г 1 раз на день; дітям до 2 років – по 0,04 г на день. Вживають з невеликою кількістю солодкого чаю. Препарат приймають щодня до зникнення загрози надходження радіо активного йоду в організм.

Побічна дія. Прояви йодизму: набряк слизової оболонки носа, кропивниця, набряк Квінке, еозинофілія, шок. Можливі також тахікардія, дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення, діарея (у пацієнтів старше 40 років).
В окремих випадках при застосуванні доз, що перевищують 300 – 1000 мкг/добу, можливий розвиток гіпертиреозу (особливо у немолодих пацієнтів, за наявності вузлового або дифузного токсичного зобу); при високодозній терапії (більше 1 мкг/добу) може розвиватися спричинений йодом зоб та, відповідно, гіпотиреоз.

Протипоказання. Протипоказаний при туберкульозі легень, нефриті, нефрозі, фурункульозі, вугрових висипаннях, піодермії, геморагічному діатезі, кропивниці, підвищеній чутливості до йоду, вагітності, за винятком випадків загрози поступлення в організм радіо активних ізотопів йоду. У таких   випадках   одночасно   з калію йодидом (0,125 г) призначають калію перхлорат (0,75 г). Виражений гіпертиреоз, латентний гіпертиреоз (при застосуванні доз, які перевищують 150 мкг/добу), токсична аденома, вузловий або дифузний токсичний зоб (при застосуванні в дозах 300-1000 мкг/добу), герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга).

Передозування. Можливий розвиток гіпертиреозу.

Аналітична хімія

Визначення нітратів та нітритів - реакція з калій йодидом

При взаємодії нітрат- і нітрит-іонів з калій йодидом в кислому середовищі відбувається окисно-відновна реакція і виділяється вільний йод:

HNO₂ + KI = NO + I₂ + H₂O

HNO₃ + KI = NO₂ + I₂ + H₂O

Виконання реакції

До 1 мл водного розчину аналітів додають 0,5 – 1 мл 1 М розчину КІ і по краплинам 0,1 М розчин хлоридної або оцтової кислоти до рН 1-3. Йод, що виділився, можна проекстрагувати бензеном, хлороформом або іншим органічним розчинником. При використанні оцтової кислоти реакція є селективною для визначення нітрит-іонів в присутності нітрат-іонів. Визначенню нітратів і нітритів заважають інші окисники, які відновлюють йодид до йоду – іони феруму(ІІІ), дихромат-, перманганат-іони, інші.

Йодатометрія

Метод окисно-відновного титрування з використанням стандартного розчину калій йодату як титранту-окисника; використовують для визначення відновників (Sn2+, SO32–, S2O32–, кислоти аскорбінової тощо), а також для встановлення концентрації сильних кислот (за кількістю йоду, що виділяється під час взаємодії з калій йодидом у присутності сильної кислоти)

Йодометрія

Метод окисно-відновного титрування з використанням стандартного розчину йоду у водному розчині калій йодиду як титранту. Титрування виконують у слабкокислому, нейтральному та слабколужному середовищі.

Калій йодид у разі загрози накопичування радіоактивного йоду у щитоподібній залозі для забезпечення її захисту від впливу радіації

Приймати йодид калію треба лише після офіційного сповіщення і лише одноразово.

• Оптимальний ефект препарат має при прийомі не раніше, ніж приблизно за шість годин (щонайменше за три години) до того, як радіоактивна хмара сягне території.
• Йодид калію залишається ефективним і одночасно з надходженням хмари і також протягом шести-восьми годин після.
• Через 14 годин після зараження радіоактивним йодом ефективність йодної профілактики зменшується до 50%.

Кому не можна приймати йодид калію

Людям, старшим 40 років, приймати препарати йоду не потрібно. Справа в тому, що у людей у віці старше 40 років процес обміну речовин в щитовидній залозі протікає досить повільно, тому щитовидка не здатна накопичити небезпечну кількість йоду. Тобто, прийом таблетки завдасть більшої шкоди, ніж якщо ви її не вип'єте.

Спосіб застосування та дози

Може бути рекомендоване однократне вживання після оповіщення про радіаційну аварію та при загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози. Дорослим та дітям віком від 12-ти років рекомендовано вжити 125 мг, а дітям віком від 3-х до 12 ти років – 62,5 мг після прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю питної води або молока.
Термін вживання. Рекомендовано одноразовий прийом; доцільність повторного вживання має визначити лікар індивідуально.

Застереження

Не перевищувати зазначену рекомендовану кількість для щоденного споживання; не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування. Прийом під час вагітності і лактації можливий тільки після консультації та за призначенням лікаря. Бажаний період для застосування дієтичної добавки становить 24 години до та 6 годин після передбачуваного впливу радіаційного опромінення. Не рекомендоване повторне застосування дієтичної добавки особам віком від 40 років та старше, крім індивідуальних випадків за рекомендації лікаря. У разі виникнення проявів індивідуальної чутливості до компонентів дієтичної добавки необхідно проконсультуватися із лікарем.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю, за винятком випадків загрози надходження в організм радіоактивних ізотопів йоду. У таких випадках рішення щодо застосування приймає лікар та одночасно з калію йодидом слід призначати калію перхлорат. При дозах понад 300 мкг йоду на день необхідно припинити годування груддю.

Питання-відповідь

Питання: Як використовувати калій йодистий для лікування і профілактики грибкових хвороб винограду?

Відповідь: За несприятливих умов, особливо надмірної вологості, виноград стає дуже чутливим до розвитку хвороб, які вражають стебла, листя та плоди. Найпоширенішими хворобами є: борошниста роса (оїдіум), несправжня борошниста роса (мілдью), хлороз, альтернаріоз, сіра гниль, антракноз. Для профілактики розвитку хвороб, окрім обрізки, розрідження винограду, використовують фунгіциди. А для лікування винограду - оприскують більш концентрованими розчинами фунгіцидів для того, щоб вбити збудників хвороб. Серед популярних засобів для оприскування винограду є: 1-3% розчини залізного та мідного купоросу, 1% бордоська суміш (мідний купорос+негашене вапно), 5 % розчин карбаміду (сечовини), сірка, перманганат калію. Також підживлення винограду монофосфатом калію підвищує стійкість винограду проти дії негативних чинників довкілля.

Одним з препаратів для лікування винограду є калій йодид. Готують робочий розчин: 2-4 г на 10 л води. 2 г на 10 л води - для профілактики розвитку гнилі.

Під час вегетації винограду ефективними будуть обприскування в наступних фенофазах:

• до цвітіння (довжина приросту більше 10 см)
• відразу ж після цвітіння
• подальші – в міру посилення хвороби (орієнтовно через 14 днів)

І ще, дуже важливо, потрібно забезпечити якісне нанесення фунгіцидів на рослину. Препарат повинен покривати всю поверхню виноградного куща, обов’язково наносити робочий розчин на нижню поверхню листків, використовувати 8-10 літрів робочого розчину на 1 сотку.

Питання: Як відрізняється цей калій йодид від інших препаратів йоду, які є в аптеках?

Відповідь: У препаратах йоду здебільшого діючою речовиною є молекулярний йод, а калій йодид є допоміжною речовиною. У тих випадках, коли калій йодистий є основною діючою речовиною препарату, там також містяться допоміжні речовини. А калій йодистий, представлений у нас, є чистою речовиною, без жодних домішок. Тобто, з нього й виготовляють відповідні препарати. 

У аптеках є різноманітні препарати йоду, зокрема, розчину йоду спиртового 5 %-ного, розчину йоду спиртового 10 %-ного, йодинолу, розчину Люголя. Розглянемо детальніше їх склад:

• Йоду розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 5 %.

Діюча речовина: йод; 100 мл розчину містять йоду 5 г;

Допоміжні речовини: калію йодид, етанол 96 %, вода очищена.

• Йод 150 мкг таблетки

Діюча речовина: Йод (калію йодид) - 150 мкг (196,5 мкг).
Допоміжні речовини: об'ємоутворюючі агенти: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат; стабілізатор: карбоксиметилцелюлоза натрієва сіль тривимірна зшита; згущувач: полівінілпіролідон; антизлежувальні агенти: магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний; калію йодид.

• Йод печаєвський розчин для зовнішнього застосування 10 %

Йод Печаєвський – антисептичний препарат із широким спектром протимікробної дії щодо бактерій, деяких вірусів, грибків і найпростіших мікроорганізмів. При контакті зі шкірою та слизовими оболонками йод поступово вивільняється та чинить бактерицидну дію.

Діюча речовина: повідон-йод; 1 мл розчину містить 100 мг повідон-йоду, що відповідає 10 мг активного йоду;

Допоміжні речовини: гліцерин; ноноксинол 9; кислота лимонна, моногідрат; натрію гідрофосфат; натрію гідроксид; вода очищена.

• Люголя розчин

Діючі речовини: йод, калію йодид; 1 г розчину містить йоду 10 мг, калію йодиду 20 мг;

Допоміжні речовини: гліцерин, вода очищена.

У ДФУ вказані такі прописи:

Розчин йоду спиртовий 5 %-ний (Solutio Iodi spirituosa 5 %)

Склад:

• йоду – 5,0 г
• калію йодиду – 2,0 г
• спирту 96 % – 41,0 г
• води очищеної до 100 мл

Розчин йоду спиртовий 10 %-ний (Solutio Iodi spirituosa 10 %)

Склад:

• йоду 100 г
• спирту 95 % – до 1 л

Йодинол (Iodinolum)

Склад:

• йоду –1 г
• калію йодиду – 3 г
• полівінілового спирту – 9 г
• води – до 1 л.