Продавець Клебріг - Гіпермаркет хімічної продукції розвиває свій бізнес на Prom.ua 12 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Bigl.ua — приведет к покупке
Кошик
9933 відгуків
Клебріг - Гіпермаркет хімічної продукції
+380 (67) 117-89-00
+380 (99) 117-89-00
+380 (63) 117-89-00
+380 (67) 117-87-77Оптовий відділ
Додати відгук

Фенолфталеїн. Кислотно-основний індикатор

Фенолфталеїн. Кислотно-основний індикатор

Фенолфталеїн (3,3-біс-(4-гідроксифеніл)фталід), 4,4'-діоксифталофенон) - трифенілметановий барвник, що застосовується як кислотно-основний індикатор. Білий або ледь жовтуватий дрібнокристалічний порошок, без запаху і смаку. Дуже мало розчинний у воді та ефірі, добре розчинний у спирті. У фармацевтиці застосовують як проносний засіб при хронічних закрепах, входить до складу таблеток.

Зберігають у закупореній тарі в прохолодному сухому місці, без потрапляння прямого сонячного світла.

Приготування розчину індикатора фенолфталеїну

Водно-спиртовий розчин: 1 г фенолфталеїну розчиняють у 80 мл етанолу з масовою часткою 96 % і доводять об’єм розчину дистильованою водою до 100 мл.

Спиртовий розчин: 0,1 г або 1,0 г фенолфталеїну розчиняють у 100 мл етанолу з масовою часткою 80 %. Або 10 мл 1 % розчину фенолфталеїну доводять етанолом з масовою часткою 50 % до 100 мл.

Приготування розчинів змішаних кислотно-основних індикаторів

Змішують тимоловий синій та фенолфталеїн у співвідношенні 1:3 спиртові розчини індикаторів з масовою часткою 0,1%. рН переходу забарвлення від жовтого до фіолетового - 9,0.

Змішують однакові об’єми 0,1% спиртового розчину фенолфталеїну і 0,1% спиртового розчину тимолфталеїну. рН переходу забарвлення від безбарвного до фіолетового – 9,6.

Індикатор для неводного титрування

Розчинник: ацетон, бензол, хлорбензол. Перехід забарвлення в середовищі від кислого до лужного – від безбарвного до червоного. Приготування розчину: 0,2 г препарату розчиняють у 100 мл метилового спирту; насичений розчин у бензолі.

Добування. Шляхом нагрівання фенолу і фталевого ангідриду в присутності водовіднімаючих засобів:

Ідентифікація: У лужному середовищі розчин фенолфталеїну забарвлюється в малиновий колір, оскільки відбувається розрив лактонного кільця і утворюється хіноїдна структура:

Інтервал переходу забарвлення фенолфталеїну від безбарвного до малинового знаходиться в межах рН = 8,2–10,0. У сильно лужному середовищі (рН >12,0) відбувається знебарвлення розчинів фенолфталеїну внаслідок утворення триосновного аніона бензоїдної структури:

Випробування на чистоту. Недопустима домішка флюорану утворюється за рахунок побічної конденсації (в процесі синтезу):

Утворення каламутного розчину при розчиненні фенолфталеїну у лугах вказує на наявність домішки флюорану.

Кількісне визначення. Гравіметрія. До лужного розчину фенолфталеїну додають розчин йоду, в результаті чого відбувається йодування фенолфталеїну й утворюється сіль тетрайодфенолфталеїну. Отриманий розчин підкислюють кислотою хлористоводневою, осад тетрайодфенолфталеїну відфільтровують, промивають, висушують і зважують:

Зміна будови індикатору фенолфталеїну під час переходу з молекулярної (кислотної чи основної) в іонну (сольову) форму

Фенолфталеїн є сполукою кислотного характеру. Його молекула містить дві фенольні гідроксильні групи, атоми водню яких заміщуються на іони металу (Na+) в лужному середовищі з утворенням солі.

У сильно лужному середовищі (рН 13,5-14) за рахунок утворення хромофору фенолфталеїн забарвлюється в червоний колір, а в кислому він безбарвний.
Фенолфталеїн – одноколірний кислотно-основний індикатор, тобто має забарвлення лише однієї  іонної (сольової) форми, у недисоційованій формі – безбарвний, а в іонній – забарвлений в червоний колір.

Застосування фенолфталеїну в технічному аналізі у виробництві продуктів органічного синтезу

Визначення кислотного числа

Кислотне число – це кількість міліграмів калію гідроксиду, яке витрачається на нейтралізацію вільних кислот, що знаходяться в 1 г органічної речовини.

Хід визначення

25 мл досліджуваного зразка спирту переносять в конічну колбу місткістю 200 мл, додають 25 мл води, попередньо нейтралізованої 0,1 м.к.е. розчином натрію гідроксиду в присутності фенолфталеїну. Вміст перемішують і титрують 0,1 м.к.е. розчином калію гідроксиду в присутності фенолфталеїну.
Кислотне число (К.ч.), мг КОН/г, обчислюють за формулою К.ч. = (V∙K∙5,61)/(25∙ρ),
де V – об’єм 0,1 м.к.е. розчину калію гідроксиду, мл; К – поправочний коефіцієнт для 0,1 м.к.е. розчину калію гідроксиду; 5,61 – кількість калію гідроксиду, що відповідає 1 мл точно 0,1 м.к.е. розчину калію гідроксиду, мг; ρ – густина метанолу, г/см3.

Фенолфталеїн – індикатор у комплексонометрії

Для фіксації точки еквівалентності в комплексонометричному титруванні використовують візуальний або інструментальні методи. При візуальному способі визначення кінцевої точки титрування застосовують кислотно-основні та металоіндикатори.

Так як при взаємодії досліджуваного катіону з комплексоном відбувається виділення іонів водню в кількості, еквівалентній катіонам, то їх можна відтитрувати лугом у присутності кислотно-основного індикатору фенолфталеїну.

Визначення натрію гідроксиду та натрію карбонату у суміші

Визначення вмісту NaOH і Na2CO3 у суміші необхідне, наприклад, при контролі чистоти їдкого лугу. Як відомо, тверді луги поглинають із повітря вологу і CO2, перетворюючись у карбонат, внаслідок чого розчин натрій гідроксиду завжди містить домішки Na2CO3. У деяких випадках потрібно знати вміст NaOH і Na2CO3 у розчині. Для вирішення цієї задачі можна використати два способи. Один із них базується на фіксації двох точок еквівалентності, а другий на осадженні CO32- іонів іонами барію і відокремлення осаду від розчину.

Метод фіксації двох точок еквівалентності

Визначення натрій гідроксиду і натрій карбонату частіше проводять методом фіксації двох точок еквівалентності. Реакція між Na2CO3 і НСl перебігає у дві стадії. На кривій титрування фіксуються два стрибки.
При титруванні Na2CO3 і NaOH розчином НСl спочатку нейтралізуються весь NaOH і половина Na2CO3.
NaOH + НСl → NaCl + H2O,
Na2CO3 + НСl → NaHCO3 + NaCl.
Перша точка еквівалентності характеризується присутністю у розчині кислої солі (NaHCO3).
Першу точку еквівалентності фіксують за допомогою індикатора фенолфталеїну, який змінює своє забарвлення в інтервалі рН 8-10 з малинового у безбарвне. Подальше титрування відповідає реакції нейтралізації натрію гідрокарбонату:
NaHCO3 + НСl → NaCl + СО2 + H2O.
У другій точці еквівалентності розчин містить окрім натрій хлориду слабку карбонатну кислоту.
Фіксують другу точку еквівалентності за допомогою індикатора метилового оранжевого (рТ=3,8).
Розглянутий спосіб має порівняно невелику точність. Це зумовлено тим, що відношення констант іонізації К1 : К2 карбонатної кислоти менше 104, внаслідок чого стрибок рН, який відповідає утворенню NaHCO3, недостатньо великий. Окрім цього, однією з причин, що знижують точність визначення, є поглинання CO2 з повітря, внаслідок чого NaOH частково перетворюється в Na2CO3 у процесі аналізу.
Тому при аналізі необхідно: швидко відбирати розчин, відразу ж титрувати відібраний розчин, поблизу точки еквівалентності слід добавляти кислоту повільно, краплями, щоб запобігти утворенню замість NaHCO3, вільної H2CO3.

Хід аналізу

До розчину, що містить суміш NaOH і Na2CO3, додають води до об’єму приблизно 50 –60 мл, 6-7 крапель індикатору фенолфталеїну і титрують розчином НСl відомої концентрації до зникнення рожевого забарвлення. Записують об’єм розчину НСl (V1). Потім додають до розчину суміші 2 краплі метилоранжу і продовжують титрування до зміни забарвлення від жовтого до оранжевого. Записують другий загальний об’єм (V2).

Визначення вмісту аніонної ПАР методом прямого двофазного титрування

За українськими та європейськими стандартами визначення іонних ПАР у синтетичних миючих засобах проводять методом двофазного титрування. Метод полягає у визначенні аніонної ПАР титруванням титрованим розчином катіонної ПАР бензотоніум хлориду у присутності індикатору – суміші катіонного барвника димідіума броміду та аніонного барвника кислотного синього. Реакцію проводять у двофазній системі вода – хлороформ. На початку титрування аніонна ПАР утворює з катіонним барвником сіль, яка розчиняється у хлороформі та надає йому червоно-рожевого забарвлення. У процесі титрування бензотоніум хлорид витісняє димідіум бромід, а червоно-рожеве забарвлення хлороформного шару зникає при переході барвника у водну фазу. Надлишок бензотоніум хлориду після досягнення точки еквівалентності утворює з аніонним барвником сіль, яка розчиняється у шарі хлороформу та забарвлює його у синій колір.

Необхідні реагенти, посуд, прилади

  • Розчин бензотоніум хлориду, 0,004 моль/л
  • Хлороформ
  • Суміш спиртових розчинів димідіум броміду та кислотного синього
  • Спиртовий розчин фенолфталеїну, 1%-ий
  • Розчин гідроксиду калію, 0,1 моль/л
  • Розчин сірчаної кислоти, 0,1 моль/л
  • Мірна колба ємністю 1 л
  • Колби для титрування ємністю 200 мл
  • Мірні піпетки ємністю 5, 10, 25 мл
  • Бюретка для титрування


Методика роботи

Пробу для аналізу розчиняють у воді, додають кілька крапель розчину фенолфталеїну і нейтралізують розчином гідроксиду калію або сірчаної кислоти до слабко-рожевого забарвлення. Кількісно переносять розчин у мірну колбу ємністю 1 л з притертою пробкою, доводять водою до мітки і ретельно перемішують. Аліквотну частину (25 мл) отриманого розчину переносять у колбу для титрування, додають 10 мл води, 15 мл хлороформу і 10 мл розчину змішаного індикатору. Титрують розчином бензотоніум хлориду. Після кожної порції катіонної ПАР колбу закривають пробкою та енергійно струшують. Титрування продовжують до того моменту, поки рожеве забарвлення повністю не зникне з шару хлороформу і він не набуде сіро-блакитного забарвлення.

Масову частку аніонної ПАР (Х, %) обчислюють за формулою:
Х= (V∙c∙Mr∙1000∙100)/(m0∙25∙1000)=(4∙V∙c∙Mr)/ m0,
де V – об’єм розчину бензотоніум хлориду, витрачений на титрування аліквотної частини АПАР, мл
Mr – молекулярна маса АПАР
m0 – маса наважки, г
с – концентрація бензотоніум хлориду, моль/л.

Проводять статистичну обробку результатів аналізу: обчислюють стандартне відхилення результатів визначення та довірчий інтервал.

 

         

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner