DL-α-токоферол ацетат. Вітамін Е

Вітамін Е - група з восьми жиророзчинних біологічно-активних токоферолів і токотрієнолів. Головною активною сполукою вітаміну Е є альфа-токоферол. У концентрованому вигляді токофероли одержують шляхом високовакуумної перегонки природних рослинних олій. Основними природними джерелами вітаміну E служать зелене листя рослин, а також бавовняна, арахісова, соєва і пшенична олії. Хорошим джерелом цього вітаміну є також маргарин, приготований з рослинної олії. Синтетичний вітамін Е має 73,5% від активності натурального.
Дефіцит вітаміну Е у людей зустрічається досить рідко і спричиняється зазвичай порушеннями засвоєння жирів. Джерелами вітаміну Е є пшенична, лісовогоріхова, соняшникова, ріпакова, мигдалева, шафранова, виноградна, пальмова, арахісова, кукурудзяна, оливкова олії та маргарин.
Синтетичний препарат вітаміну Е (токоферолу ацетат) поряд з іншими антиоксидантами використовують у косметологічній і дерматологічній практиці. Токоферол ацетат зареєстрований у Кодекс Алімінтаріус як харчова добавка Е307с - антиоксидант.
Зберігають у герметично закритих флаконах чи склянках у прохолодному, захищеному від світла місці.
Сфери застосування
Сільське господарство
- кормова добавка до преміксів і комбікормів для тварин та птиці для збагачення раціонів вітаміном Е, який захищає клітини від пошкодження вільними радикалами, бере участь в жировому обміні, формуванні клітинних мембран, укріплює стінки кровоносних судин, а також забезпечує клітинне дихання, підвищує загальну опірність організму, стимулює репродуктивну функцію тварин
Косметична промисловість
- використовується у косметичних засобах як антиоксидант, захист від УФ-випромінювання (290-320 нм), емульгатор та синергіст вітаміну С. Наприклад, у денних антиоксидантних серумах альфа-токоферол ацетат складає 1 % формули
Ідентифікація:
- Окиснення димлячою нітратною кислотою, при нагріванні на водяному нагрівнику – з’являється червоно-оранжеве забарвлення (о-токоферилхінон):
- Токоферолу ацетат гідролізують розчином калію гідроксиду в абсолютному спирті (при нагріванні), потім додають кислоту сульфатну концентровану – відчувається запах етилацетату.
- При окисненні токоферолу калію фериціанідом у лужному середовищі утворюється забарвлений ди-α-токоферол:
- Якісна реакція на вітамін Е (токоферол) з феруму хлоридом. Принцип реакції ґрунтується на тому, що α-токоферол окислюється феруму (ІІІ) хлоридом до α-токоферилхінону, який має червоне забарвлення. Проведення реакції. У суху пробірку внесіть 0,5 мл 1 %-го спиртового розчину α-токоферолу, додайте 0,5 мл 10 %-го розчину феруму (ІІІ) хлориду та ретельно перемішайте.
Кількісне визначення
Цериметрія, пряме титрування після гідролізу, індикатор – дифеніламін, s = 1/2:
Паралельно проводять контрольний дослід. Для кількісного визначення токоферолу ацетату можна використовувати фотоколориметричний, хроматографічний і спектрофотометричний методи.
Гіперчутливість до вітаміну Е (токоферолу)
Токоферол вважається потенційним контактним алергеном. У Швейцарії в 1992 р. описано спалах алергічного папульозного та фолікулярного контактного дерматиту (1000 випадків), спричинений лінолеатом токоферолу в косметичних продуктах. Окрім того, описано 931 випадок індукованого вітаміном Е алергічного контактного дерматиту в результаті великого дослідження. Дійсно, основними клінічними проявами ГЧ до токоферолу є алергічний контактний дерматит, багатоформна ексудативна еритема, контактна кропив’янка. Системні реакції ГЧ у разі його застосування виникають украй рідко. З метою діагностики ГЧ до токоферолу використовуються дані алергологічного анамнезу, патч-тест з α-токоферолом у концентрації 10-20 % у вазеліні, оскільки поки що немає комерційного алергену вітаміну Е. Лабораторні тести для визначення ГЧ до токоферолу характеризуються не однозначною діагностичною цінністю. Тактика лікаря при виявленні ГЧ до нього полягає в уникненні застосування препаратів вітаміну Е природного та синтетичного походження.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Залізо збільшує добову потребу у вітаміні Е. Вітамін Е у дозах, що перевищують 400 МО на добу, може посилювати дію антикоагулянтів.
Вітамін Е може збільшувати ризик тромбозу у пацієнтів, які приймають естрогени.
Вітамін Е не можна застосовувати разом із препаратами заліза, срібла, засобами, що мають лужне середовище (натрію гідрокарбонат, трисамін), антикоагулянтами непрямої дії (дикумарин, неодикумарин).
Вітамін Е посилює дію стероїдних та нестероїдних протизапальних засобів (натрію диклофенак, ібупрофен, преднізолон); знижує токсичну дію серцевих глікозидів (дигітоксин, дигоксин), вітамінів А та D.
Вітамін Е та його метаболіти чинять антагоністичну дію відносно вітаміну К.
Вітамін Е підвищує ефективність протиепілептичних лікарських засобів у хворих на епілепсію.
Холестирамін, колестипол, мінеральні масла знижують всмоктування вітаміну Е.
При прийманні високих доз вітаміну Е запаси вітаміну А в організмі зменшуються.
Особливості щодо застосування
При вживанні високих доз вітаміну Е можливе посилення гіпотромбінемії, спричиненої нестачею вітаміну К.
З обережністю застосовувати препарат при вираженому атеросклерозі, підвищеному ризику розвитку тромбоемболії.
Особливої обережності потребують пацієнти, схильні до розвитку креатинурії, підвищення активності креатинкінази, підвищення сироваткового рівня холестерину, тромбофлебіту, тромбоемболії легеневої артерії та тромбозу.
При бульозному епідермолізі у місцях, вражених алопецією, може почати рости волосся білого кольору.
Застосування:
Для профілактики і лікування тварин та птиці при порушеннях репродуктивної функції та розвитку плоду, білом'язевій хворобі, травматичному міозиті і кардіопатії, токсичній дистрофії печінки, затримці росту і недостатньому прирості, інфекційних та інвазійних захворюваннях, профілактичних щепленнях і дегельмінтизації, отруєнні нітритами, важкими металами і мікотоксинами, стресових ситуаціях; для стимулювання продуктивності, росту та розвитку молодняку.
Склад: 1 г порошку містить у перерахунку на чистий токоферол ацетат (вітамін Е) – 500 мг.
Рекомендоване дозування:
- Велика рогата худоба, кози, вівці – 0,12 г (120 мг) препарату на 50 кг маси тіла перорально у суміші з водою або кормом; корови за 60 днів до отелу – 1,5 г (1500 мг) препарату на голову дворазово з інтервалом 10-14 діб.
- Коні – 0,1 г (100 мг) препарату на 50 кг маси тіла перорально у суміші з водою або кормом.
- Телята, ягнята, козенята – 0,05 г (50 мг) препарату на 10 кг маси тіла перорально у суміші з водою або кормом.
- Собаки, коти, хутрові звірі – 0,01 г (10 мг) препарату на 1 кг маси тіла перорально у суміші з водою або кормом.
З профілактичною метою препарат вводять 1 раз на 2-4 місяці, з лікувальною – 2-3 рази з інтервалом у 7-10 діб у тих самих дозах, при необхідності лікувальна доза може бути збільшена, але не більше ніж: для великої рогатої худоби – 1,5 г, коней – 2,0 г, овець, кіз, свиней – 0,5 г на голову.
Птиця – із розрахунку 0,1-0,2 г (100 мг) препарату на 1 л води, яку використовують протягом доби:
– курчата з першої доби життя – 1 раз на 2-3 тижні з профілактичною метою;
– молодняк та доросла птиця – 1 раз на місяць з профілактичною метою, з лікувальною – 2-3 рази з інтервалом 1-2 тижні.
Забій свиней та дрібної рогатої худоби на м'ясо дозволяється не раніше ніж через 14 діб, великої рогатої худоби не раніше ніж через 30 діб після останнього застосування препарату. М'ясо тварин вимушено забитих до закінчення зазначеного терміну може бути використано в корм тваринам. Молоко можна використовувати в харчових цілях без обмежень.
Вітамін Е як кормова добавка
Застосування добавок токоферол ацетату й аскорбінової кислоти до комбікорму спричинило зростання у сироватці крові курчат-бройлерів вмісту загального протеїну. При цьому ці зміни були виражені більшою мірою у курчат за дії вітамінів Е і С в усі періоди досліджень (Р < 0,05–0,01), а також у бройлерів 11-добового віку (Р < 0,05), яким застосовували добавку аскорбінової кислоти.
Питання-відповідь
Питання: Чи можна даний вітамін Е вживати людям?
Відповідь: Ні. Вітамін Е, що ми пропонуємо - спеціальна кормова добавка для худоби та домашніх тварин. Виробник зазначає лише таке застосування.
- Червоний оксид свинцю(II, IV). Свинцевий сурик як пігментСвинцю(II, IV) оксид, відомий як червоний свинець та свинцевий сурик, вважається одним з перших виготовлених пігментів та використовувався у живописі ще з античності. Його знайшли у різних витворах мистецтва, зокрема, картинах, поліхромних скульптурах, ілюстрацій до книжок і манускриптів і настінних розписах. Червоний свинець використовують самостійно і в суміші з іншими пігментами, наприклад, верміліоном, аурипігментом, червоною охрою, ляпіс-лазуром і сульфідом олова.Червоний оксид свинцю(II, IV). Свинцевий сурик як пігмент