Хлорид міді (II). Міднення металів.

Хлорид міді(II) — неорганічна сполука складу CuCl2. За звичайних умов є жовто-коричневим або жовтим порошком, що розпливається на повітрі, добре розчинний у воді. Світлий (жовтий) колір має безводна форма утворена в умовах, які виключають можливість забруднення продуктами гідролізу чи сполуками одновалентного купруму (розкладення при сильному нагріванні). При поглинанні води перетворюється на зелено-сині кристали (утворення кристалогідрату CuCl2·2H2O), зворотній процес відбувається при температурі ~110 °C.
Молярна маса – 134,45 г/моль, густина – 3,386 г/см. Термовластивості: t плавл. – 498 °C, t кип. – 993 °C. Формула – CuCl2.

Сфери застосування:

• Міднення металів (покриття металів тонким шаром міді)
• У нафтопереробці використовується каталізатором крекінгу
• У текстильній галузі служить протравою в фарбуванні тканин
• Також, застосовується в створенні основного хлориду Сu, декарбоксилюванні, очищенні ацетилену від домішок, окислювально-відновних органічних реакціях, целюлозовиробництві та ін.
• У промисловості та лабораторіях служить каталізатором окислення киснем.

Розчин хлориду міді має окиснювальні властивості: CuCl2 + Cu → 2CuCl.

Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується, зазвичай, теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарвлюється продуктами окиснення в зелений колір.

Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією: CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4.

У невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (в нерозчиненому залишку залишаються забарвлені вкраплення) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C. Розчинність Na2SO4 (безводного в цьому температурному діапазоні) при цьому зростає, при сильнішому охолодженні знову падає. При цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.

Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl2 є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам: розчин CuCl2 зелений або синій в залежності від концентрації, розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний, а їхня суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого.

Для безпосереднього міднення сталі використовують хлоридний електроліт:
 
CuCl2 ∙ 2H2O - 20 - 30 г / л.

НCl - 400 - 550 г / л.

HCOOH - 5 - 10 г / л.

Електроліз ведеться при температурі 18 - 25°С, Ік - 1 - 1,5 А/дм2. Анод - мідь.

В гальванопластиці використовується нітратний електроліт:

CuCl2 ∙ 2H2O - 0,4 г/л.

Cu (NO3) 2 ∙ 3H2O - 500 - 600 г/л.

Електроліз ведеться при температурі 18 - 25 °С, Ік - 5 - 20 А/дм 2, рН - 1-2. Анод - мідь.

При роботі з кислими електролітами важливо використовувати спеціальні мідні аноди. Рекомендується також використовувати анодні чохли з кислотостійкого матеріалу (наприклад, з поліпропіленового волокна).

Визначення концентрації амонійного азоту

Ще одним джерелом азоту в середовищі для культивування Acetobacter sp. RKY 4 є дигідрофосфат амонію. Його визначення проводять мідним способом.
Принцип методу полягає в тому, що амінокислоти реагують із солями міді з утворенням розчинного мідного комплексу. Надлишок міді видаляють із розчину та визначають вміст міді в розчині або йодометричним методом, або за допомогою діетилдитіокарбомату натрію, що кількісно розкладає мідні сполуки амінокислот, даючи при цьому жовте забарвлення. Оптичну густину забарвленого розчину визначають колориметрично. Лінійна залежність між вмістом більшості амінокислот спостерігається в межах від 1 до 30 мікрограмів амінного азоту.

Обладнання та реактиви:

Ваги технохімічні, порцелянова ступка з товкачиком, штатив із пробірками, лійка, фільтр, хімічна склянка, мірні циліндри, колби мірні на 1 л, 500 і 100 мл, піпетки градуйовані, пробірки градуйовані, скляні палички, водяна баня, центрифуга, ФЕК, 2,73 %-ий розчин хлориду міді (ІІ), 2,56 %-ий розчин гідроортофосфату натрію (25,6 г Na2HPO4 розчинити у воді та довести об’єм до 1 л), 1 н розчин гідроксиду натрію, 2 %-ий розчин диетилдитіокарбомату натрію, аміловий або бутиловий спирт, 50 %-ий і 2 %-ий розчини трихлороцтової кислоти, дистильована вода, рослинний матеріал.