Магнію сульфат. Добриво комплексної дії

Магнію сульфат гептагідрат  - мінеральне добриво, що є джерелом додаткового живлення сільськогосподарських культур. Магній входить до складу хлорофілу, впливає на інтенсивність фотосинтезу, бере участь у переміщенні фосфору в рослинах і вуглеводному обміні, впливає на активність окисно-відновних процесів, входить до складу пектинових речовин, активізує ферментативні процеси, регулює колоїдно-хімічний стан протоплазми. Магній також активізує ферменти, зокрема фосфатазу. Сірка контролює ріст і розвиток рослини, також, як і магній, бере участь у синтезі білків, ферментів, метаболізмі, в окисно-відновних процесах клітини, підвищує стійкість до стресових умов, активізує відновні процеси.

Магній збільшує морозостійкість і посухостійкість рослин. Це актуально для України в зв’язку із загальним потеплінням. Також магній підвищує стійкість сільськогосподарських культур до хвороб, що також є дуже важливим, тому що це дає можливість зменшити застосування пестицидів.

Магній сульфат відмінно працює разом з азотними та фосфорними добривами, може використовуватися в якості додаткового підживлення.

Основне внесення добрива - березень і квітень. При внесенні добрива потрібно дбати про повноту розчинення - вносити у вологий ґрунт або розчинити розраховану кількість речовини у воді температурою мінімум 20 °С.

Переваги магнію сульфату як добрива:

• застосовується для підживлення зернових, овочевих, плодово-ягідних, декоративних, вічнозелених рослин
• як самостійне швидкодіюче добриво та в поєднанні з макродобривами, наприклад, з карбамідом
• може використовуватися для сезонних рослин від посадки до збору врожаю, а також у всі періоди – від цвітіння до збирання врожаю для дерев
• підходить для різних способів використання для рослин у теплицях та на відкритому ґрунті

Позитивний вплив магнію:

• магній покращує засвоєння кальцію, фосфору, азоту
• підвищує морозостійкість і посухостійкість рослин
• прискорює реакцію перетворення кератину в нуклеотид АТФ
• сприяє цвітінню декоративних рослин
• бере участь в синтезі вітаміну С
• забезпечує транспортування поживних речовин
• поліпшує смакові властивості плодів і підвищує врожайність

Позитивний влив сірки:

• Збільшення вмісту жирів у насінні олійних рослин; олійні рослини потребують у декілька разів більше сірки, ніж зернові.
• Збільшення вмісту білків у насінні/зерні; для синтезу білків  обов’язково потрібні сірчані амінокислоти (цистеїн та метіонін).
• Покращення якості білків у зернах зернових; збільшення вмісту глютену та загальне поліпшення якості борошна для випікання; підвищення якості хлібобулочних виробів.
• Збільшення вмісту крохмалю у зернівках, що викликає зменшення вмісту загального азоту в зернах пивоварного ячменю.
• Збільшення вмісту крохмалю у бульбах картоплі, а також вмісту сахарози у коренеплодах цукрового буряка.
• Зменшення вмісту нітратів в овочевих культурах.
• Покращення вуглеводних процесів, що опосередковано спричиняє підвищення стійкості рослин до абіотичних стресів (занадто низька та занадто висока температура; дефіцит води).
• Збільшення синтезу механічних тканин, лігніну в організмі рослини; це сприяє підвищенню стійкості рослин до абіотичних стресів.
• Опосередкований вплив сірки та сірчаних метаболітів на патогенні фактори.

Дефіцит сірки

В результаті того, що сірка, на відміну від азоту, малорухлива у рослині, тому її реутилізація (переміщення поживних речовин від старих листків до нових) незначна. Це призводить до прояву її дефіциту на верхній частині рослин. Молоді листки жовтіють та стають світло-зеленими, пошкоджується точка росту, затримується ріст та розвиток рослин. Стебла стають ламкими, знижується стійкість до факторів навколишнього середовища, хвороб та шкідників. Дефіцит сірки у рослин спричиняє порушення синтезу білків та хлорофілу, збільшується кількість азоту у небілковій формі або у формі нітратів. Це впливає на погіршення якісних показників продукції, а за нестачі сірки на ранніх фазах росту і розвитку рослин, особливо під час формування зерна, призводить до суттєвого зниження врожайності.

На різних культурах дефіцит сірки має такі візуальні ознаки:

Соняшник. Молоде листя набуває білуватого або жовтуватого забарвлення, на листках спостерігається плямистий хлороз, часто листки починають відмирати. Ріст рослини гальмується, кошик та насіння формуються меншого розміру, інколи кошик взагалі не відкривається. Причинами можуть бути ґрунти з низьким вмістом сірки, погано керовані або піщані ґрунти.
Цукрові буряки. Молоде листя набуває блідо-жовтуватого забарвлення, листки стають ламкими, на них з’являються ознаки некрозу (коричневі плями). Причини — кислі або погано аеровані (у тому числі і через переущільнення) ґрунти, низький вміст гумусу у ґрунті.

Кукурудза. У фазі 4-5 листків кукурудза виглядає жовтуватою, причому найжовтішим буде листок, що виріс останнім. На молодому листі виникає знебарвлення ділянок поміж жилками, інколи пожовтіння розповсюджується на старіше листя, але часто воно залишається зеленим. Причинами дефіциту можуть бути ґрунти з низьким вмістом гумусу та ґрунти, схильні до залуження. За перших ознак дефіциту сірки рекомендується внести 25-50 кг/га сірчаних добрив у діючій речовини (норма підбирається залежно від ступеню нестачі). До того ж слід відрізняти ознаки дефіциту сірки від дефіциту магнію: якщо за нестачі сірки рослини виглядають рівномірно жовтуватими та прояви найбільш помітні на молодому листі, то за дефіциту магнію найбільше вражається старіше листя і з’являються білі цятки з червонуватою облямівкою.

Пшениця. Нестача сірки спричиняє пожовтіння молодих листків, затримку росту стебел, пригнічення синтезу амінокислот, білків, формування хлоропластів. При дефіциті сірки листки спочатку стають світло-зеленими, потім жовтими з легким червоним відтінком. Нестача сірки проявляється спочатку на молодих листках та стеблах, на відміну від браку азоту. Стебла тоншають, дерев’яніють, стають ламкими і жорсткими.

Ріпак. Пожовтіння молодих листків, затримка росту стебел, пригнічення синтезу амінокислот, білків, формування хлоропластів. При дефіциті сірки листки спочатку стають світло-зеленими, потім — жовтими з легким червоним відтінком. Нестача сірки проявляється спочатку на молодих листках та стеблах. Листки рослин видовжуються і стають вузькими.

Рекомендовані норми використання:

Примітка: позакореневе підживлення обприскуванням листя можна повторювати через 10-15 днів, кореневе та крапельне підживлення – через тиждень. Норми внесення добрива під дерево розраховуються залежно від віку дерева.